Київська міська організація Червоного Хреста. Офіціальний сайт.

Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
Форма входу
Закладки
Поишук
Календар
    «  Июнь 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930
Історія Товариства Червоного Хреста України

    У 1918 році Україна оголосила себе демократичною країною. Але після воєн і революцій в ній лютували голод і епідемії, бракує ліків і медиків, вмирають безпритульні. 18 квітня 1918 року в Києві відбувся з'їзд, на якому було організоване Українське Товариство Червоного Хреста.

   Одним із найважливіших завдань тоді була визначена реевакуація військовополонених усіх армій, що воювали на Україні.

   Протягом 1921–22 років діяльність УЧХ була тісно пов'язана з міжнародними організаціями. Створено Закордонне бюро УЧХ, яке очолив д-р В.Матюшенко. УЧХ тісно співпрацював з Міжнародним Комітетом ЧХ в Женеві, представником до якого був Є. Бачинський. Представники УЧХ були також у Відні (А. Окопенко), Белграді (Д.Дорошенко), Італії та ін. країнах. На території Української Народної Республіки діяли міжнародні благодійні організації "Джойнт”, "АРА”, "Чехословацький Червоний Хрест”, "Місія Фрітьофа Нансена”. Ці організації постачали медикаменти й харчі, готували їжу для пересувних їдалень.

   В роки Української національної революції (1918-1921) УЧХ діяв спільно з медичною службою Армії Української Народної Республіки, провів значну роботу із надання допомоги військовим, військовополоненим та населенню в умовах воєнного конфлікту із Росією.

   Захопивши владу в Україні, більшовики ліквідували Український ЧХ як організацію. Ще декілька років УЧХ продовжував діяти на еміґрації за дорученням екзильного уряду УНР, але не мав права належати до Міжнародного ЧХ. 
В Україні товариства ЧХ продовжували деякий час діяти як незалежні гуманітарні організації, але незабаром їх передано наркоматові здоров'я та включено до загальної радянської системи товариств ЧХ. Червоний Хрест УРСР став філіалом «Совєтського Червоного Хреста», його повністю підпорядкували партійним органам. У міжвоєнний період товариство ЧХ будувало громадські пральні та лазні, засновувало та обладнувало фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки та магазини санітарної гігієни, створило 18 рухомих санітарних загонів, 60 пунктів харчування. Для боротьби з епідемією висипного тифу ЧХ УРСР створив лікувальні пункти на тисячі місць. Під час голоду 1921-23 років Товариство організувало сотні безкоштовних їдалень, наддало селянам мільйони продовольчих пайків.

   На початку 1930-х років ЧХ УРСР мав у своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.

   В період Другої світової війни ЧХ УРСР підготував і направив на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, саніструкторів та сандружинниць. Подвиг тринадцяти українських сестер милосердя, учасниць бойових дій, відзначений нагородою імені Флоренс Найтінгейл. У тилу осередки ЧХ УРСР займалися збиранням, крові, відкривали донорські пункти. ЧХ став ініціатором безоплатного донорства. У повоєнні роки ЧХ у співпраці з органами й установами здоров’я залучав широкі маси до ліквідації санітарних наслідків війни.

   Складним випробуванням для ЧХ УРСР стала Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року, наслідки якої приховувалися від народу московським керівництвом. В рамках прийнятих державою рішень співробітники ЧХ розселяли мешканців Прип’яті, згодом для обслуговування мешканців забруднених районів було виділено 213 сестер милосердя.

   Наскільки ЧХ УРСР був залежним від московського керівництва видно з такого прикладу: в роки спланованого режимом жахливого голодомору (1932-1933) Москва заборонила Червоному Хресту УРСР приймати допомогу з-за кордону для голодуючих селян! Функції ЧХ УРСР були строго регламентовані та обмежені як в мирний час, так і в роки Другої світової війни. Ніякої допомоги полоненим (що вважається звичайною функцією ЧХ у воєнний час) ЧХ УРСР не міг надавати.

   Діяльність незалежного Українського ЧХ відновлено в ході Другої світової війни. Вже в липні 1941 р. у Львові почав діяти УЧХ як організація для допомоги й опіки над полоненими, хворими і потребуючими. Головою його спочатку став д-р Леонід Курчаба. Проте вже в серпні німецькі окупанти арештували Л.Курчабу, тоді його очолили Галина Біленька-Врецьона, а після неї Тома Воробець). У вересні 1941 року в окупованому нацистами Києві почав діяти УЧХ, який очолили Федір Богатирчук та Марія Ясеницька. Тоді ж створено філії УЧХ в Рівному (голова – лікар Микола Корнилів-Василів, пізніше Харитина Кононенко – розстріляна фашистами у 1943 р.), Полтаві (Галина В’юн та ін.), Дніпропетровську. Першим завданням УЧХ стала допомога військовополоненим Червоної армії, які знаходилися в жахливих санітарних та побутових умовах, зазнавали нелюдських знущань німецьких окупантів. Працівники УЧХ розгорнули опіку над вдовами, сиротами, всіма тими, хто потерпів від більшовицького терору.

   Віхою нових випробувань Українського Червоного Хреста на дієздатність та милосердя стала Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року.

   Співробітники Червоного Хреста розселяли десятки мешканців Прип’яті, проводили обходи, аби знайти для переселенців тимчасові помешкання. були складені списки евакуйованих і таких що прийшли самі. Евакуйованим надавалася грошова та медична допомога, для обслуговування мешканців забруднених районів було виділено 213 сестер милосердя.

   За ініціативою Червоного Хреста України в 1990 році починає діяти комплексна Чорнобильська програма, у рамках якої проведено більш як 240 тисяч дозиметричних обстежень у 70 населених пунктах. У Житомирській та Рівненській областях успішно діють пересувні діагностичні лабораторії Українського Червоного Хреста, за допомогою яких щороку обстежується до 30 тисяч жителів із радіаційно забруднених районів.

   Товариство Червоного Хреста сьогодні патронажна служба сестер милосердя, що обслуговують самотніх громадян похилого віку, інвалідів невідкладна гуманітарна допомога жертвам стихійних лих, аварій і катастроф, збройних конфліктів і епідемій надання допомоги самотнім громадянам похилого віку, інвалідам, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам служба розшуку зниклих без вісти під час збройних конфліктів і стихійних лих, сприяння у возз’єднанню сімей служба катастроф, оперативні громадські формування допомога біженцям і переселенцям навчання населення прийомам першої допомоги і правилам догляду за хворими вдома пропаганда безоплатного донорства і здорового способу життя залучення і підготовка молодих волонтерів Червоного Хреста підготовка і направлення вантажів гуманітарної допомоги різнопланові гуманітарні програми допомоги нужденному населенню України разом з Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Ми вдячні усім, хто підтримує програми Товариства Червоного Хреста України Ви можете допомагати нам у будь-якій доступній для Вас формі – фінансами, особистою працею, порадами, своєю участю в діяльності територіальних організацій.